В українському сегменті соціальних мереж поширюють відео із начебто Юрієм Луценком після тяжкого бою в Соледарі на Донеччині. Зокрема, на своїй особистій сторінці опублікував скрін з відео й волинський політик Володимир Бондар. Проте за даними фактчекерів проєкту  «Брехунець», це відео — діпфейк. 

Як ідеться у повідомленні фактчекерів, за допомогою спеціальних програм автори створили так званий діпфейк, адже на кадрах відео зображений чоловік у військовій формі, справді  схожий на українського політика Юрія Луценка. Протягом відео обличчя героя сильно рухається, воно збільшується чи зменшується у розмірах, що не властиво для живого, не підсобного відео. Аналітики переконані: автори ролика взяли фотографію військового й за допомогою комп'ютерних технологій наклали на нього обличчя Луценка. 

Ба більше, відео записане на кілька секунд та в ньому присутній лише музичний супровід, хоча сам військовий на відео мовчить і жодного коментаря не додає.

Проте Юрій Луценко справді бере участь у бойових діях на сході України й виконує завдання в районі Бахмута та Соледара. Про це на своїй сторінці у фейсбуці нещодавно написала його дружина Ірина Луценко. 

«Однак на відео, яке так активно поширюють користувачі соцмереж, зображений насправді не політик», — пишуть фактчекери. 

Після подій у Броварах 18 січня російська пропаганда почала поширювати меседжі, що росіяни співчувають загибелі українських дітей. Нібито, це акцентує «людяність» росіян, на відміну від українців, які «ненавидять» всіх росіян, зокрема й дітей. Мовляв, українці закликають знищувати російських дітей, щоб «з них не виросли орки».

У такий спосіб російська пропаганда використовує тактику «розлюднення ворога». Тобто навмисно зображує українців вкрай агресивними та мстивими. Це підживлює й пропагандистські меседжі про «нацизм українців». Схожу тактику агітпроп, використовував зокрема під час висвітлення вибухів у Криму. Вони писали, що нібито українці радіють, що у Крим нарешті теж прийшла війна.

Насправді українці виявляли співчуття до росіян навіть після 2014 року. Для прикладу, несли квіти, свічки та іграшки до російського посольства у 2015 році — після катастрофи російського літака. Чи у 2018 році — після трагедії у кінотеатрі Кемерово. Однак, повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на емоції українців. Станом на січень 2023 року через російську агресію в Україні загинуло щонайменше 459 дітей, понад 909 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Ці цифри не остаточні, оскільки триває фіксація і розслідування російських воєнних злочинів, зокрема й проти дітей, у місцях ведення бойових дій та на звільнених територіях.

Поширюючи меседжі нібито про «співчуття», агітпроп намагається приховати агресивну антиукраїнську риторику, прикладом якої можуть слугувати вислови російського пропагандиста Антона Красовського про українських дітей та схвальна реакція на них на проросійських ресурсах.

Такий меседж поширюють проросійські телеграм-канали як реакцію на вислови українських партнерів про постачання в Україну зброї. Зокрема, реакцію спричинила промова генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга на Давоському формі. Він наголосив, що Україна потребує значного збільшення постачання озброєння у ключовий момент війни.

У такий спосіб агітпроп підживлює наративи, що західна воєнна допомога «насправді» лише продовжує тривалість війни та збільшує кількість жертв. 

Мета цих меседжів — вплинути на емоційний стан українців, залякати та примусити здатись. Раніше пропагандисти поширювали схожий меседж, що прагнення миру і бажання ще більше наситити Україну зброєю — це взаємозаперечні дії.

Сьогодні, 18 січня, у Броварах, що на Київщині, впав гелікоптер поблизу дитсадка. Йдеться про гвинтокрил Державної служби з надзвичайних ситуацій, на борту якого перебувало керівництво Міністерства внутрішніх справ: міністр Денис Монастирський, його перший заступник і державний секретар. Внаслідок авіакатастрофи всі троє загинули. Також постраждали цивільні, які перебували поблизу місця, куди впав гвинтокрил. За інформацією заступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка, станом на 15 годину відомо, що загинуло 14 осіб, з них 1 дитина, поранення отримали 25 осіб, проте ці дані не остаточні.

Служба безпеки України вже відкрила провадження щодо катастрофи. Наразі у слідчих є три офіційні версії:

—    порушення правил польоту;

—    технічна несправність гелікоптера;

—    його умисне знищення.

Проте в анонімних телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику, зокрема, й в тих, які керуються російською розвідкою, одразу після катастрофи з’явилося чимало повідомлень із так званими  версіями того, що сталося й хто у цьому винен. «Детектор медіа» виокремив і пояснює найпоширеніші дезінформаційні меседжі про трагедію в Броварах.

1.     Упав гвинтокрил Збройних сил України

Одразу після трагедії, ще до моменту, як про катастрофу повідомили українські посадовці й ЗМІ, в телеграм-каналах російських пропагандистів з’явився меседж, що у Броварах впав гвинтокрил Збройних сил України. У повідомленнях автори традиційно посилалися на власні джерела, не надаючи жодного підтвердження. Насправді в Броварах розбився гелікоптер Державної служби з надзвичайних ситуацій. Зокрема, інформація про це з’явилася на сторінках президента Володимира Зеленського. У повідомленнях президента також йшлося, що в гелікоптері на момент аварії перебував Денис Монастирський із командою.   

2.     Авіакатастрофа сталася через ППО

Це один із найпоширеніших меседжів російських пропагандистів щодо ймовірних причин падіння гелікоптера. Мовляв, гелікоптер із керівництвом МВС просто збила українська ППО. Далі версії щодо звинувачення операторів ППО різняться: в деяких дописах стверджували, що це зробили навмисно, у деяких навпаки наполягали, що це сталося випадково, але й тому, що ППО в Україні — несправна. По-перше, на момент падіння гелікоптера у Броварах і загалом на Київщині не було повітряної тривоги. За даними «Мапи тривог», востаннє повітряну тривогу на Київщині оголошували 14 січня, під час масованого ворожого ракетного удару. Тож імовірність того, що ППО працювала без потреби, не бачачи загрози з повітря — мізерна. По-друге, така версія не входить до списку офіційних, які розглядають слідчі СБУ. Однак російський агітпроп вже не вперше звинувачує в недбалості й відповідно — у злочинах операторів української системи ППО. Востаннє пропагандисти застосували цей метод у суботу, 14 січня, коли внаслідок падіння російської ракети було зруйновано під’їзд житлового будинку. Внаслідок катастрофи загинуло понад чотири десятки людей. Пропагандисти систематично поширюють фейки й маніпуляції щодо роботи ППО. Зокрема, це потрібно Росії, щоб звинуватити Україну в різних злочинах, які переважно відбуваються з вини самої Росії. Цього разу пропаганда знайшла привід вкотре звинуватити Україну в буцімто недбалості, через яку гинуть люди. 

3.     Україна приховує справжню причину катастрофи

Ще один меседж, який тиражують в анонімних телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях анонімів ідеться, що українська влада буцімто знає й приховує справжню причини катастрофи в Броварах. Мовляв, українці можуть навіть не чекати, адже правди їм не скажуть, бо вона їм не сподобається. Насправді ж говорити про причини авіакатастрофи до того, як закінчиться розслідування — зарано. Щоб достеменно стверджувати, хто винен у катастрофі, чи була вона випадковою тощо, — потрібні докази задля збирання яких СБУ й ініціювала розслідування та висунула перші офіційні версії. Проте такий меседж покликаний дискредитувати українську владу й вкотре підживити наратив щодо її нібито недбалості й байдужості до власного народу.

4.     Катастрофа сталася через дешеві гвинтокрили

Щоб створити видимість недбалої української влади, поширювався й меседж, що аварія буцімто сталася через погані гвинтокрили, які закупила Україна. Нібито йдеться про вживані гвинтокрили, які Міністерство внутрішніх справ закупило у Франції у вересні 2018 року. Мовляв, падіння гвинтокрила сталося через те, що він був вживаний і поганий, адже раніше від партії тих самих гвинтокрилів нібито відмовилися норвежці. Насправді немає даних про те, про який саме гвинтокрил ідеться й чи був він придбаний у Франції. Версія технічної несправності й справді є серед офіційних версій слідчих, однак стверджувати, що катастрофа сталася через це й, зокрема, через те, що українська влада свідомо закупила несправні гелікоптери — не можна, адже цьому немає наразі жодного підтвердження.

Крім цього, в анонімних телеграм-каналах поширюють версії збиття гвинтокрила з американського переносного зенітно-ракетного комплексу класу «земля — повітря» «Стінгер» або з безпілотника. Проте фактів, які б підтверджували ці версії, аноніми також не надають, і жодна з них не входить до переліку офіційних.

Російська пропаганда укотре спекулює на чутливих темах і намагається просувати свої наративи, згідно з якими саме Україна є агресором, а українська влада — не дбає про свій народ, адже через її недбалість і злочинні дії — гинуть люди. У цьому випадку пропагандисти роблять безпідставні та поспішні висновки, ігноруючи офіційні версії слідства.

Пропаганда розповідає, що нібито Україна стала однією з приватних військових компаній, афілійованих з НАТО. Мовляв, НАТО платить Україні гроші, забезпечує зброєю та розвідувальною інформацією. Також нібито НАТО вказує цілі, які Україна має вражати. Буцімто від цього страждають українці, адже мусять воювати

  Україна є суверенною і незалежною державою з демократично обраним президентом і парламентом. Україна не воює від імені жодного іноземного уряду чи організації. Саме Росія розпочала війну у 2014 році, окупувавши частини українських територій. Росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну з 24 лютого 2022 року. Українська армія захищає українську територію та українців.  На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo.  

Через поширення таких меседжів Росія намагається дискредитувати підтримку України демократичними державами. Раніше поширювали схожі меседжі: мовляв, Україна — інструмент Заходу для підриву російської державності; війна в Україні — частина секретного плану Заходу задля знищення Китаю. Також пропагандисти стверджували, що Захід «координує» українські удари по російських військових об’єктах.

Російські медіа та  проросійські ресурси поширюють відео, на якому російський військовий розповідає, що нібито ЗСУ готували наступ улітку 2022 року на Ростов-на-Дону і Таганрог. Про це нібито свідчать позначки на картах, знайдених на залишених українських позиціях під Авдіївкою. Це — фейк.

Як пише VoxCheck, російський військовий показує радянську, а не українську мапу. На ній немає жодних позначок українською, лише російською. Маріуполь позначений як Жданов — так місто називали з 1948 по 1989 роки. Тобто мапу створили не пізніше 1989 року. На ній також можна помітити гриф «Для служебного пользования», тоді українською правильно — «Для службового користування». Немає інформації хто саме та навіщо наносив на карту позначки, які демонструє військовий. У такий спосіб Росія чинить спроби зробити агресором Україну, підірвати її авторитет на міжнародній арені.

Колишній депутат проросійської партії «ОПЗЖ» Віктор Медведчук, якого Україна звинувачує у державній зраді й позбавила громадянства, у російському медіа «Известия», яке називає війну в Україні «українським питанням», опублікував статтю про нібито «анатомію» сучасного воєнного протистояння України та Росії, а також про роль Заходу у цій війні. У своїй роботі він просуває чимало дезінформаційних меседжів, які відтворюють позицію російського агітпропу. «Детектор медіа» підготував добірку з них. 

1. Європейський Союз має амбіції колонізатора

У своїй статті Віктор Медведчук висловлює думку про прагнення ЄС створити собі колонії. Відповідно до статті, після перемоги у холодній війні Європа намагається «поглинути» свого супротивника, тобто Росію та пострадянські країни. Як аргумент до цього він використовує війни в Грузії та Сирії. Мовляв, Європейський Союз намагається роздробити держави та поглинути їх.

Насправді ж війни з Грузією та Сирією відбувалися за безпосередньої участі та навіть з ініціативи Росії, тому говорити про амбіції колонізатора можна, але їх проявляють не країни ЄС, а якраз Росія. Саме Росія є агресором, адже саме вона розпочала війну в Україні ще у 2014 році — із захоплення Криму й бойових дій на Донеччині та Луганщині. Однак цей меседж співзвучний із позицією російської пропаганди, яка роками намагається виставити агресором когось іншого. 

2. Україна отримала незалежність без національно-визвольної боротьби

У статті йдеться, що незалежність Україна отримала через домовленість із Москвою, яка навіть підштовхувала нашу державу до цього рішення, адже воно було вигідне для Росії в економічному сенсі. Насправді ж Україна виборювала свою незалежність чи не впродовж 300 років, перебуваючи у складі, зокрема, Російської Імперії й Радянського Союзу.  

Якщо ж говорити власне про здобуття незалежності, то 1 грудня 1991 року відбувся референдум щодо потреби в проголошенні незалежності. Тоді явка на виборчих дільницях була безпрецедентною — 31 891 742 осіб. На той момент це становило 84% всього населення. За незалежність тоді проголосувало 90% громадян, всього 7% висловились проти та ще 2% бюлетенів були визнані недійсними. 

Напередодні референдуму президія Верховної Ради звернулася до народу зі словами, що «не підтримати незалежність означає підтримати залежність», однак немає такої країни до залежності від якої Україна б прагнула. Меседж про так звану подаровану незалежність — не новий для російської пропаганди. Росія роками намагається створити видимість, що Україна стала незалежною лише завдяки їй, і загалом, агітпроп намагається просунути думку, що України взагалі б не було якби не Росія. 

3. Україна почала просувати антиросійську пропаганду і це спричинило створення «двох Україн»

На думку Медведчука, після першого Майдану, тобто після Помаранчевої революції, Україна почала просувати антиросійську пропаганду. Нею він називає взяття курсу на вступ до Європейського Союзу і НАТО, а також відновлення певних сторінок історії України. Зокрема, такою антиросійською пропагандою буцімто була політика Ющенка щодо Голодомору. Зокрема, визнання його геноцидом українського народу. 

Фактично, навіть після проголошення європейського курсу політика щодо Росії в Україні не змінилась. Винятком стала хіба орієнтація на європейські цінності, які, як стверджує Медведчук у своїй статті, намагалась прищепити й Росія своєму народу. Проте в Україні запроваджували законодавчі норми, які працювали на поширення української мови тощо. Така політика із захисту державної мови згідно з російським наративом також є антиросійською. Російську мову в Україні ніхто не забороняв, ба більше — не забороняє й досі. 

Збільшення кількості антиросійської пропаганди в інформаційному потоці, стверджує Медведчук, спричинило виникнення «двох Україн»: одна з них проросійська, а інша — антиросійська.Такий підхід наштовхує на думку про роз'єднаність України та етнічну приналежність проросійської, тобто південно-східної, частини до країни-агресорки. Існування «двох Україн» — поширений меседж, який просуває російська пропаганда, і Медведчук зокрема. Ця теза і справді покликана розділити українське суспільство, налаштувати людей з різних регіонів один проти одного. 

4. Україна пов'язана з Росією культурно та ментально 

Спорідненість культур українського та російського народу — ще один меседж, який дуже часто використовують ворожі ЗМІ. Вони пишуть, що відмовляючись від російської культури, ми втрачаємо значну частину своєї власної. Медіа Росії активно маніпулюють думкою про спільний культурний простір та історію задля емоційного тиску. Медведчук також згадав цей меседж у своїй статті.  

Україна перебувала у складі Російської імперії, а потім у СРСР загалом 300 років, і увесь цей час проросійськи налаштована влада цих держав провадила доволі жорстоку політику щодо української мови, культури та економіки. Найвідоміші заборони української мови — Валуєвський циркуляр та Емський указ, однак всього українську забороняли 134 рази. Через це культурні продукти, створені українцями, теж нерідко писалися російською. Зокрема, книжки чи опери, а все написане російською Москва привласнює собі.

Говорити про спорідненість наших народів не можна, адже українців стримували силою та неодноразово придушували визвольну боротьбу. До прикладу, так сталося після проголошення Українською Центральною радою четвертого універсалу про незалежність української Народної Республіки.

5. Для закінчення війни Європа має врахувати інтереси Росії

У своїй статті Медведчук висловлює думку, що закінчення війни можливе лише за умови врахування інтересів Москви. Вони ж полягають у збереженні окупованих територій у складі Росії.

Держава-агресор намагається схилити Україну до переговорів, щоб закінчити війну на вигідних для себе умовах, однак президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що мир можливий лише за умови деокупації усіх територій відповідно до кордонів 1991 року. Просування думки про «інтереси Москви» означає ні що інше, як черговий ультиматум.

6. Українській політичній верхівці не потрібен мир

На переконання Медведчука, українська влада не зацікавлена у мирі. Нібито вони продовжують вести війну, щоб отримати більше грошей та зброї. Загалом, Росія не залишає спроб дискредитувати українських політиків.

Насправді подібне твердження не є правдивим, адже на початку війни Зеленський звертався до Путіна та просив про особисті переговори, але він відмовився. Зараз же Україна вийшла з переговорного процесу через невигідні умови, які пропонує Росія. 

Мир потрібен Україні, однак не «будь-який», а зі збереженням державності, суверенітету та гарантіями безпеки. Не має бажання закінчувати війну саме Росія, бо її військові все ще перебувають на території України та продовжують вбивати українців, руйнувати українські міста, села й інфраструктуру. 

Росія не вперше поширює меседжі й маніпуляції щодо відновлення перемовин з Україною. Наприклад, нещодавно агітпропаганда також розповідала про «свої інтереси» у переговорному процесі з Україною. Не залишили без уваги й постачання зброї Україні, яку російські пропагандистські ЗМІ назвали театральною постановкою.  

Меседжі, висловлені Віктором Медведчуком, повторюють тези російської пропаганди і їхнє поширення має ту саму мету: виправдати агресію Росії в Україні; пояснити її так званою історичною справедливістю; створити видимість, що Україна без Росії і її культури не є повноцінною; знецінити боротьбу українського народу за свою державність.

Таке повідомлення ширять пропагандисти у соціальних мережах і в телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику. У ньому йдеться, що війна надала можливість США й іншим союзникам України вивчити, як їхня система озброєння поводиться під час інтенсивного застосування. Мовляв, Україну використовують як полігон й насправді країни-партнери тільки переймаються за власну вигоду. Автори повідомлень додають як доказ до публікації ймовірний матеріал від CNN, де нібито про це розповідається. Проте це — маніпуляція.

Насправді пропагандисти змінили заголовок статті за допомогою графічного редактора. Якщо оригінальна назва матеріалу «How Ukraine became a testbed for Western weapons and battlefield innovation» — «Як Україна стала місцем випробувань для західної зброї та інновацій на полі бою», то пропагандисти спотворили заголовок і назвали це «лабораторією». Однак у матеріалі справді йдеться, що Україна випробовує новітні зразки озброєння, й решта країн можуть визначити її ефективність. На противагу цьому, автори статті розповідають, як винахідлива українська армія експлуатує та лагодить зброю. Тобто вороги спотворили контекст усього матеріалу та виділили тези, які вигідні пропаганді. 

Пропагандисти поширюють цю маніпуляцію, щоб підірвати довіру українців до країн Заходу, які допомагають Україні у війні з Росією. Нібито їхня мета — не захист територіальної цілісності України, а лишень випробування своєї зброї задля власного зиску. Вороги хочуть спотворити реальність і показати, що усім нібито байдуже до долі України. 

Російські пропагандистські ЗМІ поширюють інформацію, що нібито український посол Вадим Пристайко у своєму інтерв'ю виданню Newsweek визнав «колосальні втрати» української армії та відзначив, що люди гинуть «в інтересах Заходу».

Насправді ж ворожі медіа посилаються на цитату, вирвану з контексту. Дипломат говорив, що люди гинуть від російських обстрілів та ракетних ударів. Про втрати військових «в інтересах Заходу» не йшлося взагалі.

Як повідомляють аналітики StopFake, цитата, якою маніпулюють російські ЗМІ, стосувалася руйнувань і загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення, яке триває уже майже рік. До того ж він мав на увазі не лише військових, а й цивільних, які страждають від російської окупації. Агітпропаганда пише про «інтереси заходу», хоча насправді дипломат їх не згадував. Це маніпуляція, метою якої є звинувачення союзників України в її втратах. 

Російські ЗМІ часто пишуть про Захід та його причетність до війни в Україні. Зокрема, вони маніпулюють темами постачання зброї та називають Володимира Зеленського «маріонеткою» у війні Заходу проти Росії. Нещодавно медіа ворога також писали, що нібито Києву не дозволяють йти на переговори та зупинити війну, хоча це Росія намагається ставити ультиматуми щодо умов переговорного процесу.

14 січня внаслідок ракетного удару російських військових по 18-під’їздному будинку в Дніпрі, де мешкало понад 1100 людей, щонайменше 10 осіб загинуло, серед яких 15-річна дівчина, і 64 дістали поранень. Російські пропагандисти поширили низку меседжів, які відбілюють злочин Росії і звинувачують у трагедії українських військових і владу.

Росія жодного разу не завдавала удару по мирних жителях

Проросійські блогери запевняють, що ракетні удари російських військових — точні та завжди потрапляють у ціль. Цього разу цілями були об’єкти енергетичної інфраструктури та позиції протиповітряної оборони України.

У будинок потрапила ракета ППО

Мовляв, ракета ППО зруйнувала цілий під'їзд багатоповерхового житлового будинку у Дніпрі. Нібито внаслідок попадання сталася вторинна детонація, найімовірніше, це результат вибуху газу. 

Ніхто не дізнається правду, незалежних експертів не запросять

Мовляв, Україна звинуватила росіян, а Росія — Україну. Цей спірний кейс можна було б розв'язати,  надіславши незалежних експертів, але під час війни цього ніхто не робитиме і кожен звинувачуватиме один одного.

За жертовну смерть українців ЗСУ отримають від Заходу новітні танки

Нібито удар по будинку українська влада використає для того, щоб випросити у Заходу військову допомогу. Мовляв, Зеленський у безпеці й він готовий воювати до останнього мирного українця.

Насправді будинок в Дніпрі зруйнувало ударом російської балістичної ракети. За даними голови Дніпропетровської облради Миколи Лукашука, її випустили з дальнього бомбардувальника Ту-22м3. Саме в цей час в усій Україні тривала повітряна тривога, й влучання російських ракет були не лише в Дніпрі, а й в інших населених пунктах України. Зокрема, на Львівщині. Проте російська пропаганда укотре прагне виправдати злочини росіян проти мирних українців й звинуватити у вбивстві цивільних Україну. Такий метод пропагандисти застосовують чи не щоразу після того, як внаслідок російських ударів гинуть люди. Наприклад, Росія заперечувала свою причетність до смерті людей в Краматорську чи Вінниці, які загинули внаслідок падіння ракет на публічні місця. Крім цього, Росія регулярно стверджує, що б’є лише по інфраструктурних об’єктах. Однак це — неправда, адже російські ракети неодноразово влучали як в житлові будинки та спричиняли трагедії, так і в торговельні центри, вокзали тощо.

До слова, в одному з пропагандистських телеграм-каналів у час, коли в Україні тривала повітряна тривога, з’явилося повідомлення, що в небі над Україною на той момент було 80 ракет. У повідомленні також йшлося, що не всі вони влучатимуть в інфраструктурні об’єкти.

Пізніше пропагандисти почали ширити слова радника Офісу президента Олексія Арестовича, який нібито погодився з тим, що вибух у будинку стався через роботу ППО. Буцімто ракету, яка летіла над Дніпром, збили й вона вибухнула при падінні на під'їзд житлового будинку. Ці слова Арестовича масово розтиражували російські пропагандисти, стверджуючи, що Україна сама визнала свою провину в смерті цивільних. Однак слова Олексія Арестовича не є офіційною позицією України в цьому питанні. Як пише проєкт «НотаЄнота», за словами речника Повітряних Сил України Юрія Ігната, запуск ракети над Дніпром відбувався з бомбардувальника дальньої дії Ту-22М3 з Курської області та Азовського моря. Загалом було 5 пусків таких ракет. Х-22 називають «убивцею авіаносців». Ракета, бойовою частиною 950 кілограмів, може оснащуватись ядерною боєголовкою. Вона призначена для знищення авіаносних груп у морі. Такі ракети не застосовують у містах, проте саме її Росія запустила над Дніпром. 

За кілька годин Арестович висловився щодо своїх слів на сторінці у фейсбуку. Радник Офісу президента не заперечував, що справді казав в ефірі про падіння ракети ППО. Проте зазначив, що ніхто не звинуватить Україну в підриві будинку, адже світ все зрозуміє правильно. Такі слова радника сприйняли неоднозначно, то ж у коментарях до допису його запитали, чи справді трагедія виникла через українську ППО. Арестович зазначив, що вибух трапився внаслідок дій Росії. 

На ситуацію ще раз  зреагували й у Командуванні повітряних сил України й повідомили, що радіолокаційні засоби виявили приблизне місце запуску, висоту, швидкість польоту. «Жодних сумнівів, що це була саме ракета Х-22 – немає. У Збройних силах України немає вогневих засобів, здатних збивати цей тип ракет», — заявили у відомстві. 

Про це заявила російська пропагандистка в одній з телепрограм. За її словами, з території України, куди заходила російська армія, в Європу масово вивозили дітей-сиріт та дітей з інвалідністю, які були без опікунів і сотнями пропадали безвісти. Мовляв, українські діти зникали у Польщі, у Великій Британії, у Нідерландах, де зокрема навесні зникло 170 українських підлітків і нібито вони швидше за все стали жертвами трансплантологів чи педофілів. Пропагандистка посилається на інформацію з видання dutchnews.nl.

Журналісти StopFake знайшли публікацію на сайті dutchnews.nl, що стала першоджерелом для російських пропагандистів. У публікації DutchNews, яка посилається на новину нідерландського телеканалу NOS, не йдеться про зникнення 170 підлітків з України.

Російські пропагандисти суттєво спотворили повідомлення нідерландських ЗМІ, де обговорювалося питання реєстрації дітей з України, які прибули до країни без супроводу батьків.

Частина дітей отримала своїх опікунів, чимало неповнолітніх прибули до країни у супроводі далеких родичів, дорослих сестри, брата тощо. У публікації йдеться, що правозахисні організації наполягають на обов’язковій реєстрації й наданні таким дітям опікунів, оскільки діти-біженці з України без реєстрації й опікунів можуть стати жертвами насильства, жорстокого поводження та експлуатації. Проте в жодному з їхніх звітів не йдеться про масове зникнення неповнолітніх з України на території ЄС.

За версією російської пропаганди, Україна не захищає дітей і під час евакуації прирікає їх на торгівлю органами. Мовляв, Росія — не агресор, вона хоче врятувати українських дітей від злочинів української влади та «евакуювати» на територію Росії, де безпечніше, ніж в Україні і Європі. У такий спосіб Росія виправдовує війну з Україною і примусове вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій у невідомому напрямку та без можливості рідним і опікунам вийти з ними на зв'язок.

Упродовж останніх днів проросійські телеграм-канали поширюють мережею інформацію про те, що найближчим часом відбудеться наступ із Білорусі. Нібито західні області України масово готуються до оборони — по всій території риють окопи й мінують.

Насправді «вторгнення з Білорусі» — один із найпоширеніших меседжів російської пропаганди.

Вкидаючи думки про підготовку України до наступу з боку Білорусі в український медійний простір, пропагандисти намагаються нагнати паніки і підсилити страхи в українців.  

Російські пропагандистські ЗМІ з посиланням на видання The Wall Street Journal повідомили, що західні та українські чиновники та аналітики закликали Збройні сили України залишити Бахмут і відійти на нову лінію оборони, поки такий відхід ще можливий. Мовляв, битва за Бахмут відбувається на умовах Росії, через що Збройні сили України втратили сили, необхідні для весняного наступу.

Насправді стаття у The Wall Street Journal під назвою «Росія зміцнює свої позиції на сході України, оскільки боротьба за Бахмут посилюється» («Russia gains ground in east Ukraine as fight for Bakhmut intensifies»), на яку посилаються російські ресурси, не містить жодних закликів до української армії залишити Бахмут. Стаття описує ситуацію на цій ділянці фронту, де за даними Міноборони Великої Британії російські війська та члени ПВК Вагнера «найімовірніше контролюють більшу частину Соледара за 6 миль на північний схід від Бахмута». WSJ пише, що оточення ЗСУ росіянами в Бахмуті наразі малоймовірне.

У статті наведені цитати президента Володимира Зеленського, військового журналіста Юрія Бутусова та заступниці міністра оборони України Ганни Маляр. Їхні слова зводяться до того, що навіть із захопленням Соледара російська армія нічого не досягне і що битва за Соледар триває. Ніхто з українських представників не сказав, що ЗСУ нібито «продовжують зазнавати невдач».

Бахмут і Соледар у Донецькій області залишаються місцем, де ведуться одні з найзапекліших боїв між Збройними силами України та російськими окупантами. Російські пропагандисти використовують інформаційне поле в цих битвах, поширюючи фейки про нереальні пересування або використовуючи фейкові заклики про відступ, як у разі зі статтею WSJ. Це їм потрібно для демонстрації успіхів у війні після серії поразок від ЗСУ.  Детальніше. 

У мережі поширюють інформацію про важкопоранених бійців ЗСУ, що нібито прибули до Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова НАМН України. У повідомленні стверджується, що військовим катастрофічно бракує крові. Проте це — фейк.

На кейс у мережі звернули увагу фактчекери проєкту «НотаЄнота». Як стверджують фактчекери, інформація швидко набула популярності та отримала понад дві тисячі поширень. Репости зробили відомі особистості. Наприклад, офіцер армії Ізраїлю Ігаль Левін і українська телеведуча Наталія Мосейчук.

Насправді ця інформація є неправдивою. На офіційних сторінках Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова НАМН України немає жодної інформації про прибуття важкопоранених. Також варто додати, що від 24 лютого 2022 року в Україні жодного разу не було дефіциту крові та її компонентів. На платформі ДонорUA вже зареєстровано понад 100 тисяч добровольців, що дає змогу закрити всі потреби крові як для військових, так і для цивільних.

Поширюючи такі фейки, пропагандисти прагнуть посіяти паніку й показати, що ситуація на фронті дуже погана, адже поранених багато і їм критично бракує крові.

Російські медіа та  проросійські ресурси поширюють інформацію, що нібито Туреччина постачає Україні касетні бомби часів холодної війни. Першоджерелом повідомлень є стаття в американському виданні Foreign Policy. Її автори посилаються на анонімні джерела нібито серед офіційних осіб США та ЄС. Це — фейк.

Повідомлення спростував посол України в Туреччині Василь Боднар. Він зазначив, що інформацію про постачання касетних бомб поширюють навмисно, щоб підірвати українсько-турецькі відносини та створити негативний імідж України та Туреччини у світі. Як пише StopFake, матеріал Foreign Policy «Туреччина відправляє в Україну касетні бомби часів холодної війни» містить оціночні судження без конкретних доказів, наданих свідками чи учасниками такого постачання.

За даними міжнародної групи боротьби з використанням касетних снарядів Cluster Munition Coalition, у 2022 році російська армія сотні разів використала їх у десяти з 24 регіонів України. При цьому могли постраждати понад 600 мирних мешканців. У такий спосіб російська пропаганда викристовує тактику віддзеркалення та намагається приховати власні злочини. 

Таке повідомлення шириться соціальними мережами й ворожими телеграм-каналами. У ньому йдеться, що Росія наразі перемагає Україну, і це навіть відзначили у США. Мовляв, там переконані, що Україна програє у війні з Росією. Як доказ пропагандисти посилаються на матеріал інформаційного агентства Reuters, у якому журналісти нібито розповідають про це. Проте це — неправда.

Насправді як кажуть фахівці StopFake, в Міноборони США не говорили про тотальний успіх Росії й навіть на окремих ділянках. Проте справді в останніх брифінгах Міноборони США йшлося про те, що хоч за Бахмут ведуться важкі бої, Україна продовжує утримувати місто. Відтак, у США не визнали дії російських військ повністю успішними. 

Пропагандисти поширюють такі повідомлення, аби переконати свою аудиторію та світ, що Росія перемагає й це, буцімто, бачать навіть союзники України. Наприклад, США. Так російська пропаганда намагається створити свою альтернативну реальність, запевняючи, що росіянам невдовзі слід чекати на перемогу. 

Російські ЗМІ та телеграм-канали пишуть, що 2 січня ракети зруйнували «опорний пункт та склад боєкомплектів», який був начебто розташований на льодовій арені «Альтаїр» у Дружківці. Але це фейк.

Як пише StopFake, і місцева влада, і місцеві жителі підтверджують: «Альтаїр» використовували як склад гуманітарної допомоги. Наприклад, начальниця відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Дружківської ДВА Юлія Пивовар у коментарі для видання Свої.City

«Це абсолютно не військовий об’єкт. Це цілком цивільний об’єкт. На льодовій арені у нас розміщувався склад гуманітарної допомоги, тобто там у нас були матраци, ковдри, подушки, там були місткості для питної води, безпосередньо сам запас питної води, який у нас був у громаді. Були там засоби для обігріву, тобто буржуйки, обігрівачі. Це загалом той об’єкт, який ми використовували для зберігання гуманітарної допомоги. Жодного військового там ніколи не було від початку війни», — сказала Пивовар. Цю інформацію підтверджують і місцеві жителі у соцмережах, пише StopFake.

Російські пропагандисти писали, що начебто «обгорілі матраци» і є доказом того, що на льодовій арені був пункт розташування українських військових, але жодних інших доказів не наводять. Натомість на численних відео та фото, що з’явилися в мережі та українських ЗМІ одразу ж після влучання в арену, видно багато пляшок із водою, ті самі матраци та інші предмети, що свідчать: на арені був гуманітарний склад. Ані військової техніки, ані поранених чи загиблих внаслідок вибуху немає. Сторож, який охороняв склад, не постраждав, заявила Пивовар.

Така інформація з'явилася в російських пропагандистських медіа і в телеграм-каналах, що транслюють проросійську риторику. Мовляв, в Україні «закликали» відкрити другий фронт і «знищити Білорусь».

У повідомленнях пропагандистів йдеться, що до таких дій закликав експредставник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов в ефірі телеканалу FreeДом. На думку пропагандистів, українці прагнуть «стерти Білорусь у пил». Також повідомляється, що Селезньов буцімто закликав завдати ударів по військових цілях та критичній інфраструктурі на території Білорусі, використовуючи американські системи HIMARS. Проте все це — маніпуляція. На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake.

У коментарі фактчекерам Селезньов спростував твердження пропагандистів і пояснив, що насправді в інтерв'ю йшлося про те, що на якусь атаку з території Білорусі має бути адекватна відповідь. Про жодну вимогу відкрити другий фронт не йшлося.

Як пише StopFake, в інтерв'ю FreeDom Владислав Селезньов говорив про застосування систем HIMARS по білоруській території, відповідаючи на запитання про те, які наслідки будуть для білоруського режиму, якщо Білорусь таки вступить у війну проти України. На це Селезньов відповів, що в такому разі білоруський режим впаде, а білоруська армія, хоч і проводить багато часу на полігонах, не готова брати участь у війні, а також добре обізнана про те, як їх зустрічатимуть в Україні.

Однак російській пропаганді вигідно тиражувати тезу про агресорку Україну, яка буцімто готова розпочинати війни в інших країнах та стирати їх на пил. Поширюючи такі тези, Росія намагається виправдати свою агресію в Україні, демонструючи, що вона насправді нібито не є агресором, а навпаки — захищає світ від агресивних дій України, стримує її.   

Таку тезу поширюють російські пропагандистські медіа, а також телеграм-канали, що транслюють проросійську риторику. У повідомленнях йдеться, що Україна перейшла до «агресивного шантажу» європейських союзників і нібито почала «відверто погрожувати розв'язуванням бойових дій» на території Євросоюзу в разі відмови від постачання Збройним силам України важкої бронетехніки.

На думку пропагандистів, якщо німці не передадуть Києву важку бронетехніку, європейцям доведеться забути про спокій. У повідомленнях додають, що водночас іноземці вже зрозуміли всю небезпеку загравання з київським режимом. Проте все це — фейк. Україна не погрожує Німеччині війною. На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake.

За їхніми даними, дезінформація базується на цитаті секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України Олексія Данілова, яка пролунала 4 січня. Проте Данілов не робив жодних заяв щодо наміру України «розв'язати війну в Європі».

Секретар РНБО міркував про ризики для країн Європейського Союзу, які виникли у зв'язку зі збройною агресією Росії проти України. Тобто навпаки Данілов говорив про можливе розширення російської агресії на інші країни Європи.

Поширюючи такі фейки, російська пропаганда прагне підживити наратив, що нібито агресором є Україна, через яку Європою поширюється війна. У такий спосіб Росія перекладає відповідальність за свої дії, через які страждають мільйони людей, на Україну. Мовляв, якби не Україна й не дії київської влади, війни не було б. Проте сама Росія розпочала війну в Україні ще у 2014 році, окупувавши частини двох областей й анексувавши Крим.  

Таке повідомлення ширяться соціальними мережами й ворожими телеграм-каналами. У ньому йдеться, що 10 років Захід готував Україну до протистояння з Росією, чим націлився на Китай. Мовляв, напад Росії був частиною плану розпалити війну, адже Захід даватиме зброю, щоб знищити спершу Росію, а потім Китай. Проте це — неправда.

Фахівці проєкту «EU vs Disinfo» розповідають, що США, ЄС і деякі країни-члени НАТО надають Україні військову допомогу для відсічі неспровокованій російській агресії. Україна отримує зброю з єдиною метою — відновлення своєї територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів. Себто про винищення тієї чи іншої країни зовсім не йдеться. Однак уся міжнародна спільнота допомагає Україні вигнати окупантів зі своєї території.

Пропагандисти поширюють це повідомлення, аби показати, що Україна —  маріонетка Заходу, який підриває її суверенітет. Водночас це твердження мало на меті виправдання загарбницької війни Росії, адже нібито усе це — змова, організоване знищення країн. Однак війну в Україні розпочала саме Росія, і саме російська армія щодня руйнує українські міста й села, вбиває людей. 

Такий меседж поширюють проросійські телеграм-канали. Мовляв, цензура стала основним інструментом влади для замовчування корупції, злочинних наказів чи помилок командування. Нібито ситуація з обстрілами яскраво це продемонструвала — українська влада «радіє» обстрілу Макіївки, а про Дружківку мовчить.

Російська пропаганда намагається у такий спосіб відвернути увагу від втрат російської армії внаслідок удару по Макіївці. Також меседж про «помсту Україні за Макіївку» намагаються підкріпити непідтвердженими повідомленнями про чисельні втрати ЗСУ внаслідок влучання по льодовій арені в Дружківці. За офіційними даними, внаслідок цього удару загинула одна особа та одна поранена.

Агітпроп  звинувачує Україну в приховуванні інформації, застосувавши тактику віддзеркалення, хоча замовчування інформації властиве саме Росії. Раніше аналогічно агітпроп поширював меседж, що українська влада бреше українцям, що в ЗСУ немає втрат.

У російському інфопросторі та проросійських телеграм-каналах обговорюють удар ЗСУ по Макіївці опівночі 1 січня, внаслідок якого знищили до 10 одиниць ворожої військової техніки різних типів. Також за попередніми даними, йшлося про загибель близько 400 російських військовослужбовців та ще близько 300 поранених. За останніми повідомленнями, генштаб Росії визнав загибель лише 89 військових.

Російська пропаганда зображає загиблих військових «невинно вбитими» та закликає до «помсти» Україні за загибель «синів і чоловіків». На момент загибелі озброєні російські військові перебували на тимчасово окупованій території України та брали безпосередню участь у війні проти України. Тобто, відповідно до міжнародного права, вони були законною ціллю для української армії, яка захищає свою територію та свій народ. 

Попри те, що Росія розпочала війну проти України, російський агітпроп системно поширює меседжі про «помсту» Україні за будь-які вдалі воєнні дії та заперечує право українців на захист своєї держави. 

Раніше пропагандисти називали ракетні обстріли України «помстою» за Херсон, за вибухи в російському тилу, за вибухи у Севастополі, за атаку дронами у Севастопольській бухті тощо.

Російські медіа та проросійські телеграм-канали поширюють повідомлення, що нібито у США визнали «провал» через Україну з посиланням на американські медіа. Мовляв, республіканці в США не в змозі протистояти так званій «воук-культурі» (посилена увага до питань соціальної нерівності), натомість їхній лідер у сенаті підтримує накачування зброєю України. Нібито це ставить під сумнів потребу в існуванні такої партії у США. Це — маніпуляція.

Як зазначають фактчекери The Insider, російська пропаганда посилається на колонку видання The American Conservative. ЇЇ автор — журналіст та письменник Род Дреєр, який побудував кар'єру на скандальних гомофобних та расистських висловлюваннях. Ба більше, зараз він мешкає в Угорщині, працює у Дунайському інституті та отримує стипендію від уряду Віктора Орбана.

Російська пропаганда систематично використовує іноземних експертів, що мають проросійські погляди, для просування дезінформаційних наративів. Через просування таких меседжів агітпроп намагається погіршити партнерські відносини між США та Україною. Раніше пропагандисти поширювали прогнози американського полковника щодо поразки України у війні.

Російські медіа та проросійські ресурси поширюють повідомлення, що Європа втомиться підтримувати Україну, якщо українська армія не зможе продемонструвати нових успіхів на полі бою.

Нібито президент України Володимир Зеленський розуміє, що затягування конфлікту спричинить критику і тому дає сигнал Заходу, що у 2023 році буде «готовий до мирних переговорів».

Мовляв, саме через це Зеленський ініціював скликання спеціального саміту формули миру цієї зими. Щоб поширити такі меседжі на міжнародну аудиторію, пропагандисти використали слова колишнього радника з національної безпеки експрезидента США Джорджа Буша Майкла Аллена, який неодноразово висловлювався на підтримку Росії.

Мета таких меседжів – переконати аудиторію в тому, що Україна мусить іти на мирні переговори з Росії на умовах Путіна, бо інакше втратить підтримку на Заході. Насправді жоден із планів Росії щодо захоплення України не здійснився, і саме Росія на полі бою програє Збройним силам України, а Україну підтримує більшість країн Європи, США та їхні партнери у світі. 

Про це написали російські пропагандисти, анонімні телеграм-канали та медіа. Нібито під Бахмутом російські солдати вбили затятого націоналіста, колишнього депутата Верховної Ради, учасника Революції Гідності Михайла Гаврилюка. Насправді Михайло Гаврилюк живий.

Це підтвердила його дружина Ярина Гаврилюк та сказав виданню ТСН.ua хрещений батько дружини Гаврилюка Мирослав. «Друзі, з Михайлом усе добре. Він живий. Це ще одна яскрава демонстрація того, що телеграм-канали – це зло», – поділилася Ярина.

Мирослав додав, що Михайло зараз в Коломиї.

Російські пропагандисти масово поширюють звістки про загибель українських воїнів, яких в Україні знають, щоб на їхньому тлі приховати власні втрати.