Пропагандисти поширюють у соцмережах відео, на якому державний секретар США Ентоні Блінкен нібито вітає голову терористичної організації «ПВК "Вагнер"» Євгена Пригожина з отриманням контролю над Бахмутом. У відео Блінкен ніби каже таку репліку: «Я лише хочу привітати Пригожина з блискучою перемогою минулого вечора в Україні, боротьба була дуже запеклою». Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту MythDetector. Вони переглянули відео і дійшли висновку, що, швидше за все, його створили за допомогою дипфейку. Оригінальне відео, що стало основою для його створення, оприлюднене в листопаді 2022 року, і на ньому Блінкен вітає збірну США з футболу з успішним матчем на Чемпіонаті світу. Цитату зі справжнім привітанням можна знайти в офіційній стенограмі виступу під час зустрічей міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Бухаресті 30 листопада минулого року.

У такий спосіб пропагандисти хочуть переконати всіх у тому, що російські війська зайняли Бахмут. Мовляв, навіть високопосадовці США це вже визнали. Проте в таких випадках важливо довіряти лише офіційним українським джерелам інформації.

Регулярно пропагандисти називають усіх росіян, які висловлюються проти війни, розвʼязаної Росією проти України, зрадниками. Мовляв, такі люди нічого не варті, вони продалися колективному Заходу. Іноді для визнання зрадником вистачає картинки, плаката, руху, слова, кольорів одягу або навіть сну. До прикладу, мешканця Чити заарештували за те, що йому снився Зеленський, якого він попросив про спільне селфі. А Z-патріоти закликають заборонити предмети одягу в кольорах прапорів США та Великої Британії після того, як Росією пройшла хвиля доносів на осіб, що одягнулися в синьо-жовте вбрання.

Для представників агітпропу важливо втримувати однорідне інформаційне поле, оскільки за навіть найменшої критики влади вся державна вертикаль може повільно посипатись. Тому зрадників протиставляють Z-патріотам, які лиш те й роблять, що вихваляють Росію та її режим. Дуже часто до поняття «зради» спрощують діяльність «іноагентів» та «небажаних організацій», оскільки вони йдуть проти системного наративу, а саме виступають проти війни. Втім, якщо поняття «іноагентів» або «небажаних організацій» є відносно новими, то «зрада» є чимось доволі знайомим для росіян. Тому пропагандисти так часто і вдаються до цього слова.

Використовуючи тавро «зрадник», Росія хоче посилити суспільний тиск, щоб принизити тих, хто говорить правду, і запобігти тому, щоб це робив хтось інший. Наприклад, усіх, хто публічно виступає проти війни в Україні, засуджує російський уряд або каже, що президент України гарний, як у випадку з однією з російських пенсіонерок. У такий спосіб Росія також хоче відвернути увагу від своїх злочинів та виправдати провал на полі бою. Мовляв, росіяни програють через те, що серед них так багато зрадників, а всі, хто проти війни, є справжніми ворогами.

Пропагандисти в російських медіа поширюють інформацію, нібито населення України скоротилось до 20 мільйонів людей. Вони посилаються на заяву колишнього радника міністра оборони США Дугласа Мак-Грегора, зроблену 18 травня. Це — фейк.

На нього звернули увагу аналітики проєкту StopFake. Вони переглянули відповідне інтервʼю Мак-Грегора повністю і помітили, що він справді зробив подібну заяву — «Вчора я отримав докази того, що в Україні залишилось менше 20 мільйонів людей». Однак невідомо, на основі яких даних чоловік зробив такі висновки. 

Аналітики також зʼясували, що ці дані не відповідають дійсності. Згідно з підрахунками Фонду народонаселення ООН, в Україні станом на зараз проживають 36,7 мільйона людей з урахуванням тимчасово окупованих територій. За словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елли Лібанової, населення України на цей момент становить від 28 до 34 мільйонів осіб без урахування тимчасово окупованих територій. Точнішу кількість на цей момент встановити неможливо через неточні дані щодо українців, що перетнули кордон на заході країни.

У такий спосіб пропагандисти хочуть штучно збільшити масштаб проблеми та деморалізувати українське населення. Мовляв, усе настільки погано, що треба це все закінчувати. Однак населення України скорочується саме через дії російської армії. 

Російські пропагандисти продовжують уникати відповідальності, добираючи різні формулювання для означення програшу на полі бою у війні, яку в Україні розв’язала Росія. Одним із цих формулювань є фраза «зменшення військової активності». 

У російської армії є постійні проблеми з людськими й технічними ресурсами. Іноді в них немає вибору, окрім як відступати з певних територій. У таких випадках і застосовують фразу «зменшення військової активності». Однак часто відбувається й так, що коли пропагандисти говорять про «зменшення військової активності», Росія продовжує атакувати українських цивільних, а іноді навіть і посилює атаки. 

Використовуючи це словосполучення, пропагандисти хочуть показати милосердя Росії. Мовляв, вона піклується про цивільних, тому зменшує кількість атак. Крім того, вони також хочуть заплутати всіх в інформаційному просторі, брешучи про атаки. Ба більше, російський агітпроп за допомогою цієї конструкції знову намагається перекласти відповідальність за злочини агресора на жертву агресії. Пропагандисти протиставляють себе українській владі, говорячи, що вона, на відміну від Росії, постійно хоче ескалації конфлікту. Проте варто розуміти, що справжнім «зменшенням військової активності»  може бути тільки повне виведення російських військ з території України, оскільки саме Росія напала на неї.

Цю тезу аналітикині й аналітики «Детектора медіа» неодноразово помічали під час моніторингу соціальних мереж, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. Знову меседж виник в інфопросторі як реакція на інтерв’ю президента України для американського видання The Washington Post, у якому він заявив: «якщо матимемо воєнний стан, ми не зможемо провести вибори. Конституція забороняє проведення будь-яких виборів під час воєнного стану».

Російський агітпроп не дарма піднімає тему виборів в Україні, адже в самій Росії зараз гарячково намагаються знайти спосіб провести вибори на окупованих українських територіях — ОРДЛО, Херсонщині, Запоріжжі, де, за версією РФ, з жовтня 2022 року діє воєнний стан. 

Парламентські вибори в Україні мали би відбутися 29 жовтня 2023 року. Однак після оголошення воєнного стану, відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», вибори президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування проводити заборонено. Для проведення виборів потрібно або оголосити про завершення воєнного стану, або ж внести відповідні зміни до українського законодавства та отримати згоду Конституційного Суду про легальність проведення виборів в умовах воєнного стану.

Активні воєнні дії та постійні атаки росіян на мирні міста і села України унеможливлюють акт волевиявлення — виборчі дільниці можуть стати легкою ціллю для російських ракет чи дронів. До того ж частина територіальних громад перебувають в окупації, тож потенційні вибори не врахували би голосів тамтешніх жителів. Мільйони українців зараз поза межами країни, і якщо проблема браку дільниць у закордонного виборчого округу виникала й раніше, то зараз процес голосування був би просто неможливим. Також постає проблема актуальності списків виборців через збільшення кількості ВПО. Окреме питання — українські виборці, які опинилися на території Росії. З міркувань безпеки Україна ліквідувала всі свої виборчі дільниці в РФ ще у 2018 році. Чи вдасться цій категорії громадян потрапити до посольств у Грузії, Казахстані або Фінляндії, щоби проголосувати, — питання відкрите. Окрім цього, у країну, що воює, навряд чи зможе приїхати достатня кількість міжнародних спостерігачів. Ба більше, вибори — це мільярди, витрачені з державної казни, з якої в нинішніх реаліях чи не половина йде на війну. Врешті, під час воєнного стану свобода слова та інформації може обмежуватися значно більше, ніж у мирний період. Росіяни чудово знають про ці аргументи, та все одно вдаються до тактики підміни понять. Мовляв, вибори неможливі не через повномасштабний напад Росії на Україну, а через особисту примху Зеленського. Буцімто він навмисно гальмує різні процеси, перешкоджає проведенню виборів, щоб залишитися при владі. Однак насправді відтермінуванню виборів в Україні сприяє якраз Росія, яка продовжує вести активні бойові дії проти неї. 

Таку інформацію поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що перед 9 Травня на будівлі Бундестагу встановили «червоний прапор Перемоги». Автори повідомлень додають фото та відео, як нібито радянський прапор із серпом та молотом майорить над будівлею німецького парламенту. Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які з'ясували, що жодного прапора над Бундестагом не встановлювали, навіть несанкціоновано. Радянського стяга не було на будівлі парламенту. Це й підтвердили самі представники адміністрації німецького парламенту у коментарі інформаційному агентству Deutsche Presse-Agentur. Фактчекери переконані, що відео змонтовані, а фото — відредаговані за допомогою фотошопу. На це вказують різноманітні неточності, які фактчекери зафіксували. Наприклад, на відео радянський прапор і прапор Німеччини розвіваються в різних напрямках, хоча вони відносно недалеко один від одного «розташовані». Ба більше, такі світлини/фото можна знайти лише в російському сегменті соцмереж. 

Поширюючи такі фейки, Росія вкотре прагне показати свою велич перед «нацистським Заходом». Оскільки повідомлення про «червоний прапор Перемоги над Рейхстагом» є алюзією на образ радянського солдата, який піднімає радянський прапор на Рейхстаг у Берліні за кілька днів до капітуляції нацистської Німеччини в 1945 році.

Російські пропагандисти вживають різні визначення, щоб помʼякшити або взагалі уникнути згадки злочинів російської армії в медіа, де поширюють проросійську риторику. Одним із таких термінів є «зачистка». 

Слово утворене від дієслова «зачищати» і в оригінальному трактуванні означає блокаду житлових районів, перевірку документів у всіх їхніх жителів, виявлення та ліквідацію «небажаних елементів». 

Російські збройні сили почали використовувати цей термін ще у воєнній кампанії радянської армії в Афганістані у ХХ столітті. Найбільшого поширення до моменту повномасштабного вторгнення в Україну він набув під час Чеченських воєн. Прикладом «зачистки» у війні проти України є дії терористичної організації «ПВК “Вагнер”», де командир наказував «зачистити», тобто ліквідувати всіх (навіть цивільних), кого побачать солдати на певній території, включно з жінками й дітьми. 

Використовуючи таке формулювання, пропагандисти хочуть виправдати злочини російської армії та надати їм правильного значення. Мовляв, російські солдати вбивають не всіх підряд, а лише «небезпечні елементи». Однак саме цивільні найбільше страждають від їхніх дій. 

Пропагандисти поширюють меседж, що «київський режим» нібито має на меті зібрати навколо себе нацистську еліту, а єдиним способом боротьби з ним є знищення всіх військових і техніки, яку використають у контрнаступі. Крім того, агітпроп відкрито закликає до повалення української влади зі згаданих вище причин. 

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisinfo. Вони помітили, що меседж насправді регулярно повторюється у російському агітпропі. Міф про «нацистську Україну» лежить в основі російської дезінформації ще з 2013-2014 років, коли в такий спосіб намагалися дискредитувати протестувальників на Євромайдані. Насправді ж праворадикальні групи не отримали великої популярності ані під час Євромайдану, ані під час парламентських виборів 2019 року. 

Крім того, у 2015 році в Україні ухвалили закон, що засуджує нацистську та комуністичну ідеології. Закон забороняє публічне використання та пропаганду нацистських та комуністичних символів. 

Поширюючи подібні меседжі, пропагандисти хочуть виправдати злочини росіян. Мовляв, Росія захищає світ від навали неонацизму. Втім, праворадикальні групи не мають значного політичного чи суспільного впливу в Україні.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що ЗСУ готуються захоплювати невеликі російські міста. Про це нібито повідомив Богдан Кротевич, виконувач обов’язків командира бригади «Азов». Автори посилаються на його інтерв’ю виданню Washington Post. Це — маніпуляція. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що Богдан Кротевич припустив, що Україна могла б захопити російські міста, але не заявляв про готовність українського командування піти на такі кроки. У самому інтерв’ю Кротевич говорив про Першу російсько-чеченську війну і  стратегію захоплення чеченцями маленьких російських міст, щоб використовувати їх як важіль, аби Росія повернула захоплені території. Він виклав свої думки і припустив, що Україна може зробити так само. Проте не констатував це як доконаний факт. 

Ні журналісти Washington Post, ні Богдан Кротевич не стверджували, що це позиція військового чи політичного керівництва України. Плани контрнаступу відомі обмеженому колу осіб.

Стигматизація — негативне виділення людини або ж групи людей в суспільстві за якоюсь ознакою. Найчастіше більшість стигматизує людину чи групу за ознакою, яка відрізняє їх від загалу. Наприклад, це працює з людьми з ЛГБТКІА-спільноти чи з людьми з інвалідністю тощо. На стигматизацію впливають забобони, ідеологеми, які історично встановилися в конкретному суспільстві і стали частиною світогляду його членів. При цьому певні характеристики конкретної людини не беруться до уваги. Стигма — властивість, на підставі якої формується негативний стереотип. Тому практично всі стигми є за своєю суттю стереотипами. Наприклад, «усі геї вдягаються, як жінки» тощо. Тобто йдеться про стереотипи, які формуються на узагальненнях і переважно не мають підтвердження в реальному житті. 

Стигматизувати можна різні групи людей, і російська пропаганда також використовує стигматизацію як інструмент. Наприклад, говорячи й пишучи про ментальне здоров’я. «Досить скиглити, слабак!» — саме в такий спосіб можна коротко описати, як ментальне здоровʼя представлене в російській пропаганді. До прикладу, агітпроп поширює фейки, що українські військові нібито скуповують антидепресанти, називаючи їх слабкими й нездатними воювати. Мовляв, українські військові не витримують ситуації на фронті, а після повернення додому не можуть пристосуватися до нормального життя і становлять небезпеку для цивільних. Зокрема, для підтримки цих меседжів у мережі поширювали фейк щодо дефіциту антидепресантів в Україні. Буцімто він виник через те, що їх скупили українські військові. 

«Слабкодухим» українським військовим агітпроп протиставляє російських — витривалих морально. Проте замовчування проблеми не означає її відсутність, і Росія, на відміну від України, продовжує її поглиблювати ігноруванням. Ще задовго до повномасштабної війни в російській армії були поширеними самогубства, спричинені дідівщиною. Сама ж дідівщина має у своїй основі приниження осіб за віком або субʼєктивними критеріями, які для себе визначають особи-агресори. Однак офіційна статистика, навпаки, ігнорує проблему та применшує її значення. Імовірно, активні бойові дії, які веде російська армія, лише погіршили ситуацію. 

Російські війська мають низку системних проблем, які викриває агресія проти України. До списку найважливіших проблем входять прогалини в плануванні. Зокрема, дуже часто ці плани доводиться міняти через погіршення ситуації на фронті для росіян. Окрім того, під час планування російське військове командування часто не враховує важливих деталей, що можуть повністю змінити баланс сил у конкретній битві. 

Однак пропагандисти не можуть сказати про це відверто. Для них важливо втримати ілюзію, що керівництво знає, що робить. Тому навіть коли ситуація набуває хаотичних обертів, агітпроп і далі каже, що все «за планом». Явище має регулярний характер, оскільки пропагандисти вдаються до свого «плану» щоразу, коли коли українська армія йде в контрнаступ. Причому доволі часто вони не уточнюють, що це за план і хто його створив. 

Прикладом є лютневі події біля Вугледару, де російські війська зазнали ледь не найбільших втрат з початку повномасштабної війни. Під час розгрому агітпроп і далі стверджував, що росіяни перемагають і що все йде за планом. 

Використовуючи таке формулювання, пропагандисти посилюють ілюзію «стратегійності» російських дій. Буцімто росіяни знову перехитрили українців. Насправді ж російська армія боїться ганьби, яка повністю перекреслює весь її «героїзм».

Така інформація поширювалася в російських пропагандистських медіа, які посилаються на начальника Харківського військового гарнізону Сергія Мельника. Він нібито вважає, що в України «ніколи не буде достатньо людей та техніки для перемоги над Росією». Також агітпроп заявив, що «боєздатна частина ЗСУ знищена, а професійні військові вибули зі строю». Це — маніпуляція.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake. Російські пропагандистські медіа використали інтерв’ю генерала Сергія Мельника для іспанського видання El País. Мельник розповів про захист Харкова у 2022 році та про майбутній контрнаступ ЗСУ у 2023-му. Генерал зазначив, що Україні потрібна не тільки велика кількість техніки та боєприпасів, але й військових, аби можна було частіше проводити ротації. Саме цей вислів і вирвав із контексту російський агітпроп та створив маніпуляцію про те, що українську армію «вже вибили».

Після того, як російські пропагандистські медіа почали поширювати цю маніпуляцію, Сергій Мельник пояснив свої слова. Він зазначив, що хоч бійці тримаються героїчно, проте вони виснажуються, дехто отримує поранення, а хтось помирає. Також він наголосив на тому, що Україні вистачає ресурсів для контрнаступу, проте найголовніше — отримати достатню кількість зброї, щоби зберегти життя бійців.

Агітпроп не вперше хоче підірвати репутацію українського військового керівництва і спричинити зневіру серед українського суспільства, маніпулюючи темою контрнаступу. Мовляв, навіть військові керівники не вірять у перемогу України над Росією. Раніше «Детектор медіа» розповідав про маніпуляцію, що якщо українські військові провалять контрнаступ, Захід нібито припинить підтримку України.

Таку тезу поширили у соціальних мережах та у пропагандистських ЗМІ. У повідомлення ідеться, що США головний «спонсор» російсько-української війни, тому що у Вашингтоні налякані можливістю Росії «повстати знову» як світовий лідер. Тож США використовують Україну як буфер задля власної безпеки. Утім, на долю України американським високопосадовцям «начхати». Через те вони ведуть «непряму» війну з Росією через Україну. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту EU vs Disinfo, які визначили, що така теза безпідставна. США не ведуть війну з Росією, оскільки не оголошували їй нічого. Напротивагу Росії, яка здійснила широкомасштабний наступ на території України, й вчиняє воєнні злочини щодня. Тож це Росія напала на Україну, а вона лише захищається за допомогою внутрішніх ресурсів та західної допомоги.

Захід, зокрема і США, підтримують Україну військовою та фінансовою допомогою для ефективної самооборони країни відповідно до статті 51 Статуту ООН, щоб зупинити агресивну війну Росії проти України. А не через те, що «Захід веде війну проти Росії». 

Поширюючи цей меседж, пропагандисти підживлюють наратив щодо існування так званого «колективного Заходу», який об’єднався проти Росії задля її знищення.

Така інформація з’явилася в соціальних мережах литовського сегменту. У повідомленнях ідеться, що литовці отримали на пошту фейкові листи від імені міністерства оборони Литви. У листах наголошують, що литовців нібито вербують до тристоронньої литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького, а згодом відряджають на український фронт. 

В Інституті масової інформації звернули увагу на цей кейс та пояснюють, що у відомстві міністерства оборони Литви спростовують цю інформацію. У відомстві також заявили, що громадян Литви на службу до тристоронньої литовсько-польсько-української бригади імені Великого гетьмана Костянтина Острозького не закликають, ця міжнародна бригада діє за окремим мандатом.

Невідомі для поширення неправдивої інформації використовують домен kariuomene[.]com, через який вони розсилають фейкові листи й переконують литовців, що їх відряджатимуть на фронт. 

Російські пропагандисти намагаються уникати відповідальності, добираючи різні формулювання для означення війни, яку в Україні розв’язала Росія. Надто часте використання офіційних формулювань може спричинити не лише втому, але і сумніви у діях російських військових. Тому більш неформальною конструкцією є «бойові дії». 

Війна Росії проти України триває вже девʼятий рік поспіль. Зрозуміло, що вона відбувається здебільшого на полі бою, що і є бойовими діями. Однак у «бойових дій» є чітке визначення — війна. 

Використовуючи це словосполучення, Росія намагається показати, що війна проти України — явище тимчасове й нібито не створює додаткових проблем для росіян. Розмиті формулювання також використовують для підігравання меседжу «бліцкригу», який російський уряд обіцяв своїм громадянам у разі наступу на Україну. Додатково, російський агітпроп за допомогою цієї конструкції знову намагається перекласти відповідальність за злочини агресора на жертву агресії. 

Така інформація з’явилася в соцмережах. Зокрема, у телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику. Автори повідомлень додавали до публікації скриншот нібито з сайту «Укрінформ», на якому йшлося, що Верховна Рада України планує заборонити фото й фільмування  кладовищ. У «новині», яка нібито з’явилася на сайті Укрінформу, сказано, що «на думку законодавців, публічне висвітлення стану українських цвинтарів може дати цінну розвідувальну інформацію армії Росії, а також створити негативне інформаційне тло в самій країні». Однак все це — фейк.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake. Фактчекери з’ясували, що такий законопроєкт у Верховній Раді не зареєстрований. Натомість на сайті парламенту є вже ухвалений закон про створення Національного військового меморіального цвинтаря, але і в ньому нічого не сказано про заборону фото- та фільмування. «Сам “скриншот” “новини” українського новинного агентства — підроблення. На сайті Укрінформу такої новини немає», — пише StopFake.

Такі повідомлення потрібні агітпропу, щоб створити видимість, що ситуація в Україні надто погана: люди масово гинуть, вже немає місця, де їх ховати, а влада нібито намагається приховати масштаби трагедії.

У соцмережах активізувались спільноти з назвами типу «Військовий говорить» або «Голос простого народу України», що поширюють проросійську маніпуляційну риторику. На це звернули увагу аналітики проєкту «По той бік новин».

Вони проаналізували історію створення та контент чотирьох груп у фейсбуці, а саме «Військовий говорить», «Говорить військовий», «Військовий правдиво» та «Автомеханік говорить». Їх було створено 14 та 21 березня цього року. В описі спільнот також є посилання на телеграм-канал зі схожою назвою, що було створено 17 березня. До цих сторінок аналітики також додають сторінки «Військовий говорить (CrazyNews)» та «Голос простого народу України» попри те, що їх було створено кілька років тому. Спершу ці дві групи публікували інформацію про працевлаштування у Польщі, але у лютому цього року вони змінили вид своїх дописів на републікацію відео з тіктока та телеграма.

Меседж у цих дописів один — «не варто довіряти українській владі». Адміністратори цих сторінок активно використовують інфоприводи, спотворюючи посилання авторів першоджерел, які публікують на сторінках. Для цього вони додають емоційні заголовки або відеокоментарі. Крім того, на цих сторінках поширюють публікації інших відомих фейкоробів.

Адміністратором каналу у телеграмі, згаданого в описі сторінок, є акаунт під ніком Serhii Pekh (Сергій Пех). Його відеозвернення можна знайти й на деяких зі згаданих спільнот. Аналітики проєкту «По той бік новин» зʼясували, що ця особа не має жодного стосунку до Збройних сил України. Він позиціює себе як експерт із легалізації українців у Польщі та інфлюенсер. На думку аналітиків, ці спільноти ймовірно було створено задля їх подальшого перепродажу та монетизації контенту загалом, використовуючи підвищений рівень довіри до військових.

У такий спосіб адміністратори задля наживи підіграють одній із цілей російських пропагандистів — спричинити недовіру до української влади та дестабілізувати ситуацію у суспільстві, створюючи паніку.

Російські війська зазнають провалів на полі бою. Некомпетентне командування, корупція, розбіжності серед еліт, проблеми з ресурсозабезпеченням, застарілі технологічні можливості — з усім цим стикаються російські солдати на фронті. 

Через ці проблеми або тиск обставин, часу чи керівництва (а часто і всіх факторів водночас) цілим ешелонам російських солдатів нічого не залишається окрім втечі, щоб зберегти власне життя хоча б на якийсь період. Однак пропагандисти не можуть сказати про це правду. Для них важливо втримати героїчний образ російських збройних сил. Крім того, він тримається на маніпулюванні суттю самопожертви. Мовляв, російський солдат заради батьківщини готовий на все: і у вогонь, і у воду, і життя віддати. Тому втечу російських військ агітпроп називає «перегрупуванням».

Ба більше, використовуючи таке формулювання пропагандисти хочуть створити ілюзію продуманості кроків Росії. Буцімто це — черговий хід великих російських стратегів, які перехитрили українців. Насправді ж подібні втечі мають спонтанний характер й обумовлені тим, що українська армія витісняє російських військових з українських територій.

На кремлівських сайтах поширюють інформацію, що в Україні через війну з Росією нібито майже не залишилося людей двадцятирічного віку. Пропагандисти пов'язують це з «наказом Заходу Зеленському воювати до останнього українця». Мовляв, саме через те, що українці вимушені воювати, кількість двадцятирічних юнаків та дівчат в Україні «лише за рік скоротилася вчетверо». Це — неправда.

За цей кейс взялися фактчекери проєкту StopFake. Вони визначили, що російські пропагандисти буцімто посилаються на «офіційні статичні дані щорічного видання World Population Prospects, яке випускає Секретаріат ООН». Так, агітпроп стверджує, що торік в Україні було близько 200 тисяч юнаків і 200 тисяч дівчат двадцятирічного віку, а цьогорічні дані демонструють, що у віковій категорії 21 року (цим людям тепер 21 рік) юнаків залишилося близько 60 тисяч, а дівчат — лише 50 тисяч.

Однак дані, наведені в World Population Prospects, відрізняються від цифр, озвучених пропагандистами. Насправді у 2023 році в Україні проживає близько 133 тисяч юнаків та 118 тисяч дівчат віком у 21 рік, а не 60 та 50 тисяч відповідно. А у 2021 році, коли їм було по 19 років, кількість юнаків становила близько 190 тисяч, дівчат — 180 тисяч. Тобто за означений період кількість молоді в Україні справді дещо зменшилася, але не в рази, як стверджує агітпроп. За словами фахівців StopFake, основною причиною зменшення населення України у 2022-2023 роках стала еміграція за кордон через збройну агресію Росії.

Агітпроп поширює такі фейки, щоб дискредитувати українську владу, деморалізувати українців і показати недоцільність подальшого опору Росії. Мовляв, Україна втрачає свою молодь через протидію російській агресії, а влада не здатна гарантувати безпеку свого народу. Зауважимо, що Росія не вперше маніпулює цифрами щодо кількості населення України. «Детектор медіа» вже розповідав, як російська пропаганда рахувала українців за кількістю спожитого хліба і стверджувала, що українців щороку стає на 5 мільйонів менше.

Така теза з’явилася в угорських медіа. Автори повідомлень посилаються на слова російських посадовців, які заявляють, що ймовірність виряджання в Україну миротворців з країн Заходу є «дуже небезпечною ідеєю».

На це звернули увагу фахівці EU vs Disinfo. Вони розповідають, що прокремлівська дезінформаційна кампанія не втомлюється зображати ЄС як геополітичного гравця, який сприяє ескалації війни в Україні. Мовляв, замість того, щоб використовувати дипломатичні засоби врегулювання конфлікту, Європейський Союз надає Україні все більше летальної зброї, внаслідок чого бойові дії стають лише кривавіші та жорстокіші. Новий вкид на цю тему розповідає про те, що тепер ЄС нібито хоче не лише надавати зброю, але й ввести в Україну миротворчі війська.

Насправді деякі країни ЄС і НАТО виділяють військову та фінансову допомогу Україні для протидії збройній агресії Росії, західні інструктори навчають українських військових правильному користуванню новими зразками озброєння, але війська інших країн не беруть прямої участі у бойових діях на території України. Крім того, наразі немає затвердженого плану чи публічних дебатів щодо введення миротворчої місії в Україну.

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нібито французькі аніматори випустили мультсеріал «Ukraine Inc.» про Володимира Зеленського. Автори пишуть, буцімто мультфільм зображує «похмурі реалії» України. Мовляв, заради підвищення власного рейтингу та накопичення фінансового капіталу Зеленський на запит Заходу запускає «воєнну м’ясорубку» — виряджає українців на смерть. Це — неправда. 

За кейс узялися фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що немає жодних доказів, що мультсеріал випустила так звана «французька студія». Як пояснюють фактчекери, у мережі неможливо знайти згадку конкретної компанії, а новини про серіал поширюють лише в соцмережах російського сегмента. 

Самі епізоди «Ukraine Inc.» насичені штампами російської пропаганди. Володимира Зеленського зображають наркозалежним та повністю підконтрольним «західним кураторам», які скеровують його жертвувати українцями заради війни з Росією. У мультику намагаються перекласти відповідальність за численні жертви серед цивільних з Росії на Україну та Захід. 

Пропагандисти систематично поширюють фейки про українських високопосадовців, зокрема Зеленського з метою його дискредитації. У такий спосіб агітпроп використовує тактику висміювання й намагається створити ілюзію, що керівництво України зневажають у Європі. Раніше пропагандисти поширювали повідомлення про фейкові графіті з Зеленським у публічних місцях, фейкові обкладинки журналів тощо.

Росії для ведення війни проти України потрібен людський ресурс. Участі самих лише приватних військових компаній для цього недостатньо, насамперед на тлі провалів на фронті. Саме тому Росія оголосила мобілізацію.

Однак навіть ті пропагандисти, які публічно підтримують та підживлюють війну, виступали проти повної мобілізації. Щоб пом’якшити образ цього процесу в інформаційному просторі, її називають частковою. Мовляв, забирають не всіх, а лише добре навчених професіоналів. 

Утім практика показує, що частковою вона не є. Зокрема, указ президента Росії Володимира Путіна є максимально розмитим та не надто чітко визначає межі того, хто насправді підпадає під мобілізацію, а хто ні. Ба більше, регіональні військові комісаріати часто не дотримуються цього ж указу і виряджають на війну всіх підряд. 

Навіть серед пропагандистів рішення про мобілізацію вважають неоднозначним — якщо одні його підтримують, інші пишуть, що це ознака провалу та уподібнення Україні. Автори рішення добре розуміли ймовірність такої реакції, заради чого термін і створили. Мовляв, на маленьку кризу відповідають частковими заходами. 

Таку інформацію поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що нібито чимало військових не виявили бажання повертатися в Україну після вишколу у Великій Британії, водночас деякі навіть спробували втекти. Крім того, автори повідомлень стверджують, нібито лише 20% українських військових успішно склали іспити протягом вишколу у Великій Британії. Як доказ автори посилаються на матеріал видання «The Guardian». Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck, які визначили, що у матеріалі «The Guardian» немає згадок про дезертирство військових, небажання повертатися додому та про погані результати навчань. У матеріалі «The Guardian», який опублікували 27 березня, зазначено, що українські екіпажі, які проходили навчання на танках «Challenger 2»  у Великій Британії, повернулися додому. 

Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» спростовував фейк, у якому йшлося, що на військовий вишкіл у Велику Британію українські військові прибули спільно зі своїми дружинами, та пояснював кейс про нібито заборону українським військовим від Заходу користуватися технікою, зокрема й танками «Challenger 2». Також ми спростували фейк, у якому пропагандисти стверджували, що в Україні «викопали рів на кордоні з Молдовою, аби зупинити втечу чоловіків від мобілізації».

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що в торговельному центрі Австрії нібито демонструють рекламу, де німецькою написано «Не наша війна». Автори повідомлень до публікації прикріплюють відео, де буцімто з екрана телевізора можна побачити таку рекламу. Це — неправда. 

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту VoxCheck, які визначили, що «реклама» несправжня. Водночас аналітики пояснюють, що на фото присутні ознаки редагування. Як розповіли фактчекери, на фото можна помітити нехарактерне розміщення пікселів на екрані телевізора. Вони повинні розташовуватися рівномірно та однаково. У цьому випадку вони розташовані нерівно та «з’їхали» один на одного. Відтак, це дає підстави переконатися, що фото відредагували за допомогою фоторедактора. Також «рекламу» продемонстрували лише на одному екрані телевізора. Фактчекери кажуть, що таку рекламу демонструють відразу на всіх рекламних щитах, а не на одному.

Таке повідомлення поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що буцімто військові 128-ої бригади ЗСУ побили палицею по спині іншого чоловіка зі зв’язаними руками. Мовляв, це був бразильський доброволець, який намагався втекти з позиції. Зв’язаний чоловік у військовій формі португальською мовою просив «його не бити». Як доказ автори додають відео, на якому видно процес побиття нібито бразильського добровольця за участі українських військових. Водночас автори повідомлень наголошують, що відео нібито знайшли на телефоні в одного з військовополонених українських військових. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які дослідили, що відео несправжнє. Як пояснюють аналітики, це чергова постановка агітпропу. Оскільки бразильці, які справді є серед добровольців, не служать у 128-й бригаді ЗСУ. Як і решта добровольців з інших країн бразильці несуть службу лише у складі Іноземного легіону ЗСУ. 

Крім того, аналітики StopFake перевірили відео за допомогою інструментів для визначення мови. Так вони й з'ясували, що зв’язаний чоловік на відео розмовляє португальською. У Бразилії справді офіційна мова — португальська. Проте згодом фактчекери звернулися до бразильських колег, щоб уточнити, чи можна за вимовою чоловіка на відео визначити, що це бразилець. Їм відповіли, що чоловік точно не є носієм мови, і що він вивчав європейську португальську, а не бразильську португальську. Власне, європейською португальською розмовляють, зокрема, у Португалії, а не в Бразилії. Ці два варіанти португальської мови, наприклад,  суттєво різняться  у фонетиці, що можна легко почути й зафіксувати.